Самка і самець

   Стеблова нематода картоплі ― один з численних представників круглих червів або фітогельмінтів. Поліфаг. Вражає, як правило, підземні частини рослин: цукрового та столового буряку, томатів, баклажанів, моркви, цибулі, перцю, часнику, різноманітних гарбузових, в тому числі огірків, соняшнику, злакових, бобових, хмелю. Зустрічається на різних бур'янах. Заражає декоративні культури. Основний збиток наносить картоплі. Розмноження двостатеве. Розвиток неповний. Одна генерація розвивається від 18 до 68 днів в залежності від температури. У анабіоз не впадає. Зимує в стані яйця або четвертої личинкової стадії.

Морфологія

   Круглий черв зі струнким тонким тілом розміром 0,72-1,44 мм, у обох статей з двох кінців трохи звуженим. При нагріванні розпрямляється. Спостерігається кільчатість кутикули на рівні стравоходу. Товщина кілець ― 1 мкм. Бічне поле з шістьма інцізурами, їх число зменшується до головної і хвостової частинах. Головна шапочка відокремлена від тіла і вужче його біля основи. Опорний скелет голови і стилет тонкі. Головки стилета закруглені. Протока дорсальної залози розташована на відстані 2-4 мкм від основи стилета. Метакарпальний бульбус овальний і займає майже половину ширини тіла на своєму рівні. Нервове кільце розташоване на рівні основи істмуса.

   Видільна пора ― на рівні задньої половини кардинального бульбуса.

   Розміри гемізоніда ― від 2 до 5 мкм. Він розташовується на 4-11 мкм попереду видільної пори.

   Стравохідні залози злегка налягають на кишечник з дорсального боку. Кишечник напівпрозорий.

Статевий диморфізм

   Самка. Довжина ― 0,72-1,63 мм. Початок яєчника досягає основи стравоходу. Оогонії в гермінативній зоні розташовані в 2-3 ряди. Ооцити в зоні росту ― в один ряд. Преутеральна залоза відносно коротка, складається з чотирьох рядів клітин по шість клітин в ряду. Задня матка рівна або трохи довше половини відстані вульва ― анус. Губи вульви виступаючі. Анус і ректум спостерігаються добре. Кінчик хвоста притуплений.

   Самець. Довжина ― 0,75-1,37 мм. Статева трубка зазвичай пряма, коротше, ніж у самки, і не досягає основи стравоходу. Бурса розвинена добре, починається на рівні основи спікул і не досягає кінчика хвоста, залишаючи його вільним.

   Яйце вкрите складної багатошаровою оболонкою і містить невелику кількість яйця в цитоплазмі. Довжина яєць злегка більше діаметра тіла самки. Форма подовжено-овальна або ниркоподібна.

   Личинка. Сформована личинка схожа на дорослого хробака. Відрізняється недорозвиненою статевою системою. Є потужний зовнішній скелет у вигляді кутикули.

Розвиток

   Зараження молодих бульб картоплі відбувається в ґрунті в період вегетації від зараженої маточної бульби. Нематода через столони (підземні частини стебел картопляного куща, на яких утворюються бульби) проникає в бульбу в період її формування. Іноді зараження може відбутися через ґрунт або в місці пошкодження бульби дротяниками (личинками жуків-коваликів).

   Підвищена вологість ґрунту значно збільшує ризик зараження бульб. При вологоємності 40% уражається тільки 10% бульб, але вже при 60% вологоємності ― 62,8% бульб, а при 80% ― до 90%.

   Період спарювання. У матці самки синхронно може розвиватися не більше двох яєць, але загальна плодючість досягає 250 шт. Самка відкладає яйця всередині тканин рослини-господаря, переважно в підземній його частині, зокрема в бульбах картоплі.

   Яйце. Дроблення повне, рівномірне. Може починатися ще в статевих шляхах самки або відразу після відкладання яйця в зовнішнє середовище. Яйця добре переносять промерзання ґрунту і переживають зимовий період.

   Личинка. Розвиваються чотири личинкових стадії. Зростання личинки відбувається за рахунок линьки. В анабіоз не впадає, але може переживати зимовий період в теплому кліматі або овочесховищах в тканинах рослини-господаря.

   Із завершенням розвитку зростання нематоди сповільнюється, але не закінчується. Постійні розміри зберігаються тільки у твердих органів (стилета, спікул і списа).

   Особливості розвитку. Нижній температурний поріг розвитку ― + 3-5 °C. Самки відкладають яйця в інтервалі між + 5 °C і +37 °C. Оптимальна температура розвитку ― + 20-24 °C. Залежно температури на розвиток однієї генерації може йти від 20 до 45 днів. При температурі + 6-10 °C тривалість розвитку одного покоління збільшується до 68 днів. При оптимальних температурах розвиток генерації займає не більше 24 днів. В районі Алма-Ати протягом вегетаційного періоду розвивається 6-9 генерацій, при цьому менше генерацій в гірській зоні і більше в передгір'ях.

Морфологічно близькі види

   За морфологією (зовнішнім виглядом) імаго до описуваного виду близька Cтеблова нематода цибулі (Ditylenchus dipsaci). Головні відмінності стеблової цибулевої нематоди: число бічних ліній до голови і хвоста зменшується до двох, кінчик хвоста загострений; харчові залози не перекривають початок кишки і відокремлені від нього горизонтально; ооцити розташовані в один ряд; довжина задньої матки до половини відстані вульва ― анус. Крім того, яйце в два-три рази довше ширини тіла самки.

   Крім зазначеного виду часто зустрічається Стеблова нематода бодяка (Ditylenchus weischeri), Люцернова стеблова нематода (Ditylenchus medicaginis) та інші представники роду Ditylenchus, також схожі по морфології імаго зі стебловою нематодою картоплі (Ditylenchus destructor).

Географічне поширення

   Стеблева нематода картоплі вперше була описана в 1888 році в Голландії, але тоді її прийняли за стеблову нематоду лука. Тільки в 1945 році була встановлена морфологічна відмінність між цими двома близькими морфологічно видами. Вид виявлений у багатьох країнах світу: Німеччини, Голландії, Франції, Великобританії, Австрії, Данії, Швеції, Болгарії, Польщі, Угорщині, Швейцарії, США та Канаді.

Шкідливість

   Стеблова картопляна нематода пошкоджує рослини в період вегетації і бульби у сховищах. У тканинах бульб під шкіркою утворюються дрібні плями білого кольору з отворами в самій середині. Уражені ділянки стають м'якими і виявляються при промацуванні. Згодом тканина буріє, і місця ураження виглядають як слабо вдавлені сірувато-бурі плями. Надалі шкірка над плямами стає тонкою і часто тріскається, виявляючи під собою суху крихку масу.

   На межі великої і здорової тканини знаходяться всі стадії розвитку нематод: яйця, личинки, імаго.

   Уражені бульби зморщуються і загнивають, а потім повністю знищуються грибами і бактеріями. Це призводить до значних втрат врожаю. До рослин-господарів нематоди відносяться морква, томат, огірок, гарбуз, перець, баклажан, цибуля, кавун, конюшина, люцерна, багато бур'янів і деякі декоративні.

   При правильному зберіганні картоплі зараження не відбувається, здорові бульби заражаються тільки при підвищеній вологості в сховищах. Однак при зберіганні шкідник розвивається за рахунок бульб, заражених в період вегетації.

   Поріг шкодочинності встановлюється при наявності 20-50 личинок шкідника на 1 кг ґрунту.

Заходи боротьби

Агротехнічні заходи

 • Використання незараженого посадкового матеріалу.

 • Першочергове використання заражених бульб.

 • Закладка на зберігання тільки здорових бульб.

 • Ранні строки збирання.

 • Якісне прибирання картоплі (без втрат).

 • Дотримання сівозміни.

 • Знищення бур'янів.

 • Застосування мінеральних добрив.

Пошкодження бульби