Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу джгутикових. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних, спричинюють нерідко тяжкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечніші для людини сонна хвороба і хвороба Шагаса, для рогатої худоби зокрема Нагана, Сурра, Су-ауру.

Окремі види

   На сьогодні відомі такі найзначніші види цього роду:

   T. acanthobramae, T. agouchyi, T. aligaricum, T. avium, T. balbianii, T. balistes, T. barbari, T. batrachi, T. blanchardii,T. boyli, T. brucei, T. bufophlebotomi, T. calmettei, T. centropi, T. citelli, T. clariae, T. clozeli, T. cobitis, T. cruzi, T. cuculli, T. danilewskyi, T. denysi, T. duttonii, T. eberthi, T. elephantis, T. elongatum, T. equiperdum, T. euphorbiae, T. evansi, T. evotomys, T. gachuii, T. gallayi, T. gambiense, T. garruli, T. granulosum, T. grewali, T. grobbeni, T. grosi, T. gymnorhidis, T. hippicum, T. humboldti, T. hylea, T. hypostomi, T. ichneumoni, T. ingens, T. ixobrychi, T. lagonostictae, T. leporis-sylvaticus, T. lewisii, T. liothricis, T. lobivenelli, T. marathwadense, T. martini, T. microti, T. minasense, T. montezumae, T. mukundi, T. muscae, T. musculi, T. neinavana, T. neotomae, T. nicolleorum, T. ninaekohlyakimovae, T. occidentale, T. peromysci, T. piscium, T. platydactyli, T. polyplectri, T. pontyi, T. primeti, T. puntii, T. rabinowitschae, T. rajae, T. rayi, T. remaki, T. rotatorium, T. rupicoli, T. rutherfordii, T. sanguinis, T. scelopori, T. scyllii, T. scylliumi, T. serveti, T. soleae, T. soricis, T. toddii, T. triatomae, T. tropidonoti, T. turdoidis, T. ugandense, T. venezuelense, T. vespertilionis, T. vittatae, T. vivax, T. winchesiense.

Будова

   Тіло видовжене, на задньому кінці джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі, та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми повздовжнім діленням, статевий процес відсутній. В циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

-Трипомастигота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію;

-Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу;

-Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу;

-Метациклічна форма.

Особливості життєдіяльності

   Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи, мігруючи після цього в слинні залози.

Патогенез

   Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини і клітини органів й отруюють організм своїми токсинами. Виявляють трипаносом за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.