Лейшманія (Leishmania) — рід паразитичних екскават родини Трипаносоматиди (Trypanosomatidae) класу Кінетопластиди (Kinetoplastida). Представники роду викликають лейшманіози людини і тварин. Переносниками лейшманій є москіти з роду Phlebotomus в Старому Світі, і з роду Lutzomyia в Новому Світі. Природним резервуаром різних видів служать хребетні тварини, що відносяться до шести рядів ссавців і ящірок; втім, на підставі ізоферментного аналізу паразитів ящірок було запропоновано виділити в окремий рід ряду трипаносоматид — Sauroleishmania. Лейшманії, в основному, вражають гризунів, собак і людей, але також відзначені випадки ураження у даманів, кішок і коней. У Новому Світі інфекція зустрічається у опосумів, лінивців і броненосців; зареєстровані випадки лейшманіозу у кенгуру в Австралії. За оцінками ВООЗ від початку 1990-х, на лейшманіоз хворі близько 12 мільйонів чоловік у 88 країнах.

Паразитизм

   Для розвитку паразита потрібно два хазяїни. Першим із них є москіт, в крові якої розвиваються і розмножуються лейшманії в джгутиковій промастиготній формі (розмір 10-15мкм). Другим хазяїном є представник хребетних, в тому числі і людина, в організмі якого збудник перебуває в амастиготній безджгутиковій формі (розміри суттєво менші від 2 до 5 мкм). Тут паразити знаходяться переважно в середині макрофагів (внутрішньоклітинно) — особливо в органах ретикуло-ендотеліальної системи.

   Після попадання інфікованої крові в кишківник москіта збудник розмножується ще у безджгутиковій формі. Пізніше вони трансформуються в велику джгутикову форму. За допомогою джгутиків лейшманії активно просуваються до хоботка комахи і при наступному укусі попадають на шкіру. Там вони поглинаються дендритними клітинами і макрофагами, і розмножуються всередині них. Після розмноження паразити руйнують клітинну мембрану і таким чином попадають в організм, а звідти в нові клітини імунної системи. Цей процес проходить переважно в лімфатичних вузлах, кістковому мозку, селезінці, печінці. Інкубаційний період при цьому може сильно відрізнятися і становити від одного місяця до семи років.

   Для людини патогенні кілька видів лейшманій, що подібні за морфологією, але відрізняються за епідеміологією, географічним поширенням, гісто- й органотропізмом і викликають наступні хвороби: вісцеральний лейшманіоз (збудник — Leishmania donovani та Leishmania infantum); шкірний лейшманіоз Старого Світу (збудник — Leishmania tropica major та Leishmania tropica minor); лейшманіози Нового Світу (збудник — Leishmania mexicana, peruviana, brasiliense).

Види:

-L. aethiopica;

-L. amazonensis;

-L. Arabica;

-L. archibaldi (disputed species);

-L. aristedesi;

-L. (Viannia) braziliensis;

-L. chagasi (syn. L. infantum);

-L. (Viannia) colombiensis;

-L. deanei;

-L. donovani;

-L. enriettii;

-L. equatorensis;

-L. forattinii;

-L. garnhami;

-L. gerbil;

-L. (Viannia) guyanensis;

-L. herreri;

-L. hertigi;

-L. infantum;

-L. killicki;

-L. (Viannia) lainsoni;

-L. major;

-L. mexicana;

-L. (Viannia) naiffi;

-L. (Viannia) panamensis;

-L. (Viannia) peruviana;

-L. (Viannia) pifanoi;

-L. (Viannia) shawi;

-L. tarentolae;

-L. tropica;

-L. turanica;

-L. venezuelensis.