Скляні губки — своєрідні морські, переважно глибоководні, губки, що досягають 50 див у висоту й більше. Тіло їх найчастіше бокалоподібне, мішкоподібне або трубчасте, м’яке, й легко рветься на зразок неміцної повсті або при більш значному розвитку кістяка – досить тверде й ламке. Колір сірий, коричневий, білий або жовтуватий. Зазвичай одиничні радіально-симетричні, рідше колоніальні організми. Це губки спрощеного лейконоидного типу з більшими трубчастими джгутиковими камерами. Мезоглея в них майже зовсім відсутня, і жива тканина в значній мірі представлена сінцітіями, які у вигляді тонких мембран і пухкої мережі перемичок зв’язують сильно розвитий кістяк скляних губок. Джгутикові камери також являють собою сінцітальні утворення; окремі хоаноцити зливаються один з одним підставами. Епітелій, що вкриває, часто відсутній або заміщений подібними ж сінцітіями.

   Кістяк скляних губок побудований із кремнезему у вигляді аморфної водної кремнекислоти й складається з безлічі різноманітних шестипроменевих голок й їхніх похідних. Промені голок спрямовані по трьох взаємно перпендикулярних осях, тому цих губок називають ще тривісними або шестипроменевими. Часто один або кілька променів редукуються, і тоді утворюються п’ятипроменеві, чотирипромінні й навіть одноосьові голки, а від зниклих променів залишаються лише невеликі горбки. Промені голок скляних губок можуть бути гладкими або шиповатими, прямими або вигнутими, а іноді несуть на кінцях здуття. У деяких губок голки зростаються своїми кінцями так, що утворюється правильний ґратчастий каркас із прямокутними комірками, або зрослий кістяк являє собою дуже неправильну заплутану мережу із кремнієвих поперечин. Мікросклери в скляних губок ще більш різноманітні й мають досить вигадливу форму. Серед них розрізняють гексастри й амфидиски. Гексастри – це в основі своїй маленькі шестипроменеві голочки, промені яких на кінцях часто мають численні й різноманітні придатки. Амфидиски ж подібні до якірців, що складаються із тонкого стерженька, на обох кінцях якого віночком розташовані лопатеві вирости. Кістяк скляних губок дуже диференційований, і голки кожної форми займають строго певне місце в їхньому тілі. Величина голок цих губок значно варіює. Макросклери звичайно виміряються сотнями мікронів, але можуть досягати декількох десятків сантиметрів, а у виняткових випадках навіть 3 метрів довжини. Мікросклери значно дрібніше, їхні розміри коливаються в середньому від десяти до ста мікронів.

   Голки скляних губок формуються в сінцітіях і мають складну мікроскопічну структуру. Кожна голка містить усередині органічну осьову нитку, навколо якої шарами розташований кремнезем. Шари відділені друг від друга прошарками з органічної речовини.

   Клас скляних губок складається із двох загонів: Hexasterophora й Amphidiscophora.