Сколекс ехінокока звичайного

   Ехіноко́к звича́йний (Echinococcus granulosus) — вид ехінокока. Його відносять до класу «Цестод», типу «Нематод». У дорослому стані паразитує в кишечнику собаки, вовка, шакала.

Будова

   Тіло завдовжки 3—5 мм, складається з голівки (з 4 присосками й 2 віночками крюків) і 3—4 члеників. Останній (зрілий) членик становить половину довжини тіла. Яйця ехінокока виходять з кишечнику господаря разом з екскрементами й можуть потрапити на його шерсть. Проміжний господар ехінокока — корова, вівця, свиня та ін.

Життєвий цикл

   Тварини, а також людина, заражаються, випадково ковтаючи яйця ехінокока. У кишечнику проміжного господаря з яйця виходить личинка — онкосфера. Через стінку кишечника вона потрапляє в систему комірної вени і з плином крові заноситься в печінку, рідше в легені, м'язи, кістки або інші органи. Тут вона розвивається в пузирчасту стадію, яку називають ехінококом або ехінококовою кистою. Кожна онкосфера утворює міхур, на стінках його утворюються вторинні й навіть третинні міхури, на яких формується безліч голівок, схожих з такими у дорослих черв'яків. Міхури ехінокока зростають дуже повільно і можуть досягати великих розмірів. Остаточний хазяїн з хижих ссавців заражається ехінококом, коли поїдає хвору або полеглу тварину, що містить пузирчасту стадію цього паразита.

Життєвий цикл ехінокока: 1 — остаточний хазяїн (1а — ехінокок у кишках остаточного хазяїна); 2 — рухливий членик; 3 — яйце; 4 — онкосфера; 5 — фрагмент ехінококового міхура; 6 — проміжні хазяї; 7 — ехінококові міхурі в органах проміжних хазяїв.

   Різноманітність будови пузирчастих стадій Echinococcus granulosus наводить деяких вчених на думку про існування двох самостійних видів — Echinococcus unilocularis (однокамерний ехінокок) і Echinococcus multilocularis (багатокамерний ехінокок). Останнього інколи виділяють навіть у самостійний рід — Alveococcus і, відповідно, у вид Alveococcus multilocularis.